ОБ'ЄКТНИЙ ІНФІНІТИВНИЙ КОМПЛЕКС (THE OBJECTIVE INFINITIVE COMPLEX)

У реченні I like Helen to sing this song. (Мені подобається, як Олена співає цю пісню) інфінітив to sing виражає дію, яку виконує особа, позначена іменником, що стоїть перед інфінітивом — Helen, тобто інфінітив відноситься до іменника, що стоїть перед ним, як присудок до підмета. Отже, Helen to sing являє собою єдине ціле, або синтаксичний комплекс. У реченні цей комплекс виконує роль складного додатка, оскільки на запитання What do I like? відповідь має бути не Helen, a Helen to sing — як Олена співає.
Саме тому, що такий комплекс має у своєму складі інфінітив і вживається в функції додатка (object), він називається о б'є к т н и м інфінітивним комплексом (Objective Infinitive Complex).
Першою частиною цього комплексу може бути не тільки іменник, як у наведеному реченні, а й особовий займенник в об'єктному відмінку:
I like her to sing. Мені подобається, як вона співає.
Отже, об'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу — іменник у загальному відмінку або особовий займенник в об'єктному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив, що ви-ражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником чи займенником, що стоїть перед інфінітивом.
На українську мову об'єктний інфінітивний комплекс перекладається здебільшого підрядним додатковим реченням. Перша частина комплексу — іменник чи займенник — відповідає підмету підрядного речення, а друга частина — інфінітив — присудку.
Об’єктний інфінітивний комплекс вживається не після будь-якого дієслова, а лише після певних груп дієслів:

     Об’єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що  виражають сприймання за допомогою органів  чуттів: to see бачити; to hear чути; to feel почувати; to watch, to observe спостерігати; to notice помічати. Після цих дієслів інфінітив у об'єктному інфінітивному  комплексі вживається без частки to:
She saw Mary cry.          Вона побачила, що Мері плаче.

      Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають бажання, намір, почуття: to want хотіти; to wish, to desire бажати; to like люби¬ти, подобатися; to dislike не любити, не подобатися; to hate ненавидіти; to intend мати намір; should/would like хотів би та ін.:

She wanted them to readthat book.      
Вона хотіла, щоб вони прочитали цю книжку.
                         
Не intended me to go with him to the theatre.    
Він хотів, щоб я пішов з ним до театру.

       
       Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають думку (погляд),  п р и п ущ е н н я, с п о д і в а н н я: to consider, to believe вважати; to think думати; to find знаходити; to know знати; to expect сподіватися; to suppose припускати та ін. Після дієслів цієї групи (крім to expect) найчастіше вживається інфінітив дієслова to be:

We consider him to be the best pupil of our school.      
Ми вважаємо його найкращим учнем нашої школи.
Не expected her to return.    
Він сподівався, що вона повернеться.
                                                                                     

Об'єктний інфінітивний комплекс вживається після дієслів, що виражають н а к aз, прохання, дозв і л, п о р а д у, примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти, to advise, to recommend радиш, рекомендувати; to cause, to force, to make примушувати; to let веліти, дозволяти. Після дієслів to make і to let інфінітив вживається без частки to:

We made George work.              
Ми примусили Джорджа працювати.
Nick's father ordered some water to he put on the stove.            
Батько Ніка наказав пoставити води на плитку.
The teacher allowed us to use thedictionaries.            
Учитель дозволив нам користуватися словниками.