СУБ'ЄКТНИЙ ІНФІНІТИВНИЙ КОМПЛЕКС (THE SUBJECTIVE INFINITIVE COMPLEX)

Якщо речення We saw him run to the train. (Ми бачили, як він біг до поїзда), до складу якого входить об'єктний інфінітивний комплекс, перетворити на пасивне —

Не was seen to run to the train (Бачили, як він біг до поїзда), то інфінітив to run виражатиме дію, яку виконує особа, позначена займенником he. Отже, he і to run утворюють синтаксичний комплекс. Цей комплекс має функцію складного підмета, тому що присудок речення was seen відноситься не лише до займенника he, а до всього комплексу he... to run (як він біг). Через те що до складу комплексу входить інфінітив, а весь комплекс виконує роль підмета речення (subject), він називається суб'єктним інфінітивним комплексом (Subjective Infinitive Complex).
Першою частиною суб'єктного інфінітивного комплексу може бути займенник і іменник у загальному відмінку.

The boy was seen to run there. Бачили, як хлопець біг туди.

Отже, суб'єктний інфінітивний комплекс складається з двох частин. Перша частина комплексу — іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу — інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником.
Особливістю суб'єктного інфінітивного комплексу є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення (в наведеному прикладі was seen).

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з певними групами дієслів.

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається
з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у па-
сивному стані:
Не is said to write a new novel.
Кажуть, що він пише новий роман.

The delegation is reported to have arrived in Peking.
Повідомляють, що делегація прибула до Пекіна.

This text-book is said to bе printed in Lviv.
Кажуть, що цей підручник друкується у Львові.

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається
з дієсловами (в пасивному стані), що означають думку
(погляд), припущення, сподівання: to think дума-
ти; to know знати, to consider вважати, to believe вірити,
to suppose припускати, to expect сподіватися та ін.:

The meeting is expected to begin this morning.
Сподіваються, що збориn почнуться сьогодні вранці.

I was supposed to meet him.
Передбачалося, що я зустріну його.

Не was thought to have gone.
Думали, що він пішов.

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається
з дієсловами (в пасивному стані), що виражають спри-
ймання за допомогою органів чуттів — to see,
to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:
Birds were heard to sing in the garden.
Було чути, як співаютьпташки у саду.

Не was seen to enter the house.
Бачили, як він входив у будинок.



Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається
з дієсловами (в насипному стані), що виражають н а к а з,
прохання, примус: to order наказувати;
to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти;
to make, to cause, to force примушувати:

They wore ordered to leave the hall.
Їм наказали залишити зал.

He was made to put on his coat.
Його примусили надягнути пальто.

Суб'єктний інфінітивний комплекс вживається з дієсловами tо seem, to appear здаватися; to happen, to chance траплятися; to turn out, to prove виявлятися:

Не seemed to be thinking about something.
Здавалося, що він про щось думає.

Речення з суб'єктним інфінітивним комплексом на українську мову перекладаються здебільшого складнопідрядними реченнями. Переклад слід починати з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове головне речення. Перша частина комплексу (іменник або займенник), яка є підметом англійського речення, стає підметом підрядного додаткового речення, а інфінітив перекладається особовою формою дієслова, що стає присудком підрядного речення:

His father is said to work at this plant.
Кажуть, що його батько працює на цьому заводі.

Не was supposed to work Sunday afternoons and evenings.
Передбачалося, що він буде працювати по неділях після полудня і вечорами.

Не seemed to be looking for words.
Здавалося, що він добирає слова.

Речення з дієсловом-присудком, що означає наказ, прохання, дозвіл, примус, а також з дієсловами to con¬sider, to believe, to think перекладаються на українську мову простими неозначено-особовими або безособовими реченнями, а інколи й простими особовими реченнями:

The pupils were allowed to use dictionaries.
Учням дозволили (дозволялося) користуватися словниками.

Речення з дієсловом-присудком to prove, to turn out перекладаються простими особовими реченнями:

Не turned out to be a good chess-player.
Він виявився хорошим шахістом.

Речення з присудком, вираженим словосполученнями to be likely, to be sure, to be certain, а в багатьох випадках і дієсловами to seem, to appear, перекладаються простими реченнями з вставними словами:

He is sure to ring you up.
Він, напевно, зателефонує нам.

They are likely to be late.
Вони, очевидно, запізняться.